Україна та Московський патріархат

Московські патріархат і влада заважають утвердженню єдиної Помісної Православної Церкви в Україні. Тим часом, на таку Церкву має право кожен православний народ, так само і український, на землях якого проповідував апостол Андрій та з землі якого було просвітлено хрещенням більшу частину Східної Європи.

Українська Церква є Церквою-Матір’ю для Російської Церкви.

Київ був охрещений 988 року, коли Москви ще взагалі не існувало на світі навіть у вигляді простого поселення. Через півтора століття після охрещення Києва на майбутніх московських землях язичники вбили Кукшу Печерського, святого нашої Києво-Печерської лаври.

У світі ніколи не існувало «князя Владіміра», «Кієва», «Лєбєді», «Пєщєрной Лавры»… У всіх стародавніх джерелах незмінно стверджувалося, що це наші «Володымер», «Кыив», «Лыбидь» «Печерська Лавра». Навіть засновник Москви Юрій Долгорукий був київським, а не московським князем. В іншому випадку від був би «Дліннорукім».

Московське князівство виникло 1276 року, через три століття після хрещення Київської Русі. Перша кам’яна церква Москви була закладена 1326 року, через три з половиною століття після величних київських соборів. Ми згадуємо все це не для того, щоб доводити свою першість…

Ми це говоримо, щоб застерегти Московський Патріархат і Російську державу від порушення восьмої божої заповіді – «Не вкради». Впродовж сотень років імперія «вбивала через душу», використовувала церкву на згубу українському народові. Українська Автокефальна Православна Церква в 1927 – 1933 роках була тотально знищена не лише у тисячах священників, але й у мільйонах вірян. Натомість Московська Церква, як і в попередні століття, у руках влад перетворилася на інструмент нищення й руйнування українства.

Джерело

Биківня — злочин СССР

 

Служба безпеки України на даний момент встановила прізвища 14 191 особи, яким було винесено вироки в Києві та які захоронені в Биківні, про що знайдено документальні архівні підтвердження.

Загальна кількість похованих у Биківні жертв радянської влади оцінюється у 100 — 150 тисяч. Пошук триває.

У 1936 році тут було створено спецоб’єкт, який суворо охоронявся НКВД, а вже 20 березня 1937 р. Президією Київської міської ради о 2-й годині ночі було прийнято таємну постанову про відведення та відмежування землі для спеціальних потреб. Ця земля стала місцем поховань для розстріляних у Києві за рішенням судів та позасудових органів. Вироки виконувалися в підвалах приміщення Київського обласного управління НКВД (нині там знаходиться Український інститут національної пам’яті, вул. Липська, 16), звідки тіла вночі відвозили до Биківні. Перед радянсько-німецькою війною заарештованих знищували безпосередньо біля виритих у лісі ям.

Уже документально доведено, що Биківня стала останнім притулком для тисяч жертв, серед яких фундатор Академії мистецтв, професор Київського художнього інституту М. Бойчук, письменник Я. Савченко, поети М. Семенко й М. Скуба, художник, член Президії Академії наук УРСР, директор інституту економіки О. Асаткін.

Тут поховані письменники Вероніка Черняхівська-Ганжа, брат Остапа Вишні письменник Василь Чечвянський, скульптор Іван Падалка, академіки Євген Оппоков, Володимир Юринець, директор Київського медичного інституту Сергій Сапронов, викладачі кафедри української мови і літератури Київського педагогічного інституту професор Олексій Синявський та доцент Олексій Бондаренко, ієрархи Української Автокефальної Православної Церкви Кость Матюшенко та Володимир Самборовський, священик, професор Київської духовної академії, вчений із світовим іменем Олександр Глаголев.

Служба безпеки України розсекречує та оприлюднює для широкого загалу документи  про інші місця по всій Україні, де системно і цілеспрямовано знищували учасників визвольного руху та неугодних комуністичній владі. Як свідчать архівні документи, за тоталітарного режиму ці місця свідомо і ретельно маскували, імена жертв засекречували, виконавців репресій, аби приховати масштаби злочинів, часто знищували “в наступній партії”. 

Сьогодні виявлено 18 таких місць захоронень жертв масових політичних репресій 1937–1941рр. зокрема: місце, де згодом збудовано Центральний універмаг в Хмельницькому, парк культури і відпочинку у Вінниці, 9-й кілометр Запорізького шосе, центральне міське кладовище в Сумах. Биківнянський архіпелаг розкинувся по всій Україні.

“Ці місця ретельно приховували: там зводили режимні об’єкти КГБ, розгортали будівельні майданчики, на глибині 2,5м поховання заливали бетоном або ж місцевість розрівнювали бульдозерами і висаджували дерева. У Харкові таке місце охоронялося і значилося як поховання німецьких дезертирів та хворих на інфекційні хвороби (тиф), щоб люди боялися навіть наближатися туди”, – розповів Василь Даниленко.

“Для встановлення справжніх масштабів репресій необхідно, крім документів ГДА СБУ, розсекретити й оприлюднити також матеріали роботи кількох урядових комісій та слідчої групи прокуратури УРСР, які займалися розслідування Биківнянської трагедії в 70-80-ті роки минулого століття”, – вважає старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України, к.і.н.  Олег Бажан.

Сьогодні Биківня стала символом тоталітарного режиму для мільонів українців. Розкриття усієї правди про цю трагедію стане ще однією важливою віхою з тих, які дозволять в повній мірі усвідомити глибину жахливої суті комуністичного тоталітаризму СРСР.

 

 

Самі собі не допоможем — ніхто не поможе.

 

В черговий раз нам кажуть пройті, але гіркі слова.

Якщо не об'єднаєтесь ви — приєднають вас. і нагнуть…

 

Якщо українці неспроможні порозумітися для захисту власної незалежності, то світ не допоможе! Про песимістичні оцінки української кризи у Вашингтоні, гру Росії у «велику державу» та зовнішньополітичні пріоритети адміністрації Барака Обами в інтерв’ю польському тижневику Newsweek Polska розповів відомий політолог Збіґнєв Бжезінський. 

З: Владімір Путін в Давосі та нещодавно Сєргєй Лавров у Мюнхені представили концепцію світу, в якому є місце для Росії як наддержави. Вона в змозі виконувати таку роль?

В: Ми не повинні гратися в ярлики, котрі для росіян з точки зору престижу дуже важливі. Ми не надаємо почесних титулів світової держави окремим країнам. Ми вважаємо їх партнерами. Якщо вони відчувають психологічну потребу обманювати себе, ніби вони велика держава, нехай бавляться. Ми не повинні цього ані підтверджувати, ані заперечувати – свідоме та цілеспрямоване заперечення тільки їх дратує і нічого конкретного не приносить. Якби мене спитали про моє ставлення, то мені здається, що росіяни – це світова держава лише в одному: як спільно з кимось іншим здійснити самогубство за допомогою зброї масового знищення в глобальному масштабі. У цій справі Росія рівна зі Сполученими Штатами. А в усіх інших сферах – не лише економічних та фінансових, а й, наприклад, в демографічній ситуації чи розвитку інфраструктури – у довгостроковій перспективі їй не місце навіть у першій десятці.

 З: Як нова адміністрація оцінює політичну кризу в Україні? Чи існує небезпека, що американці охололи до Києва?

В: Оцінки песимістичні. Я не хочу накликати біду, але до певної міри побоювання цілком виправдані. Зрештою, складно брати активну участь у майбутньому України, якщо самі українці виявляються неспроможними порозумітися для захисту власної незалежності.

З: То підтримка незалежності України та Грузії, що була пріоритетом за часів адміністрації Буша, тепер перестане бути важливою?

В: Насамперед не варто об’єднувати ці держави в одне ціле, бо в кожній із них своя ситуація. Україна – це дуже важлива країна для майбутнього Росії. Якщо вона піде в напрямку Заходу, Росія з часом муситиме також до нього наблизитися вже не як імперіалістична країна. Тому питання України таке важливе для євразійського контексту. Звичайно, це не означає, що коли хтось не готовий послідовно діяти в інтересах власної незалежності, то це можна зробити замість нього. Якби у Польщі забракло такого ставлення після 1990 року, вона не була б ані в НАТО, ані в Європейському Союзі.

 

РПЦ на службі імперії

 

Перший закордонний візит 16-ий Патріарх Московський здійснить в Україну

Першу після свого обрання пастирську поїздку Предстоятель Російської Православної Церкви (РПЦ) Патріарх Кирил здійснив до Смоленська. Саме там Московський Патріарх заявив, що першу закордонну поїздку хотів би здійснити в Україну.

“Я хотел бы посетить мать городов русских — Киев, нашу древнюю столицу и центр русского православия”, — сказал патриарх.

“С помощью Божьей я буду продолжать все то, что я делал ранее, — путешествовать, молиться с людьми, служить, проповедовать, общаться”, — сказал патриарх Кирилл и при этом заверил, что Церковь будет говорить с народом на "понятном языке".

P.S. Естественно — "общепонятный язык" это русский. А говорить он будет о том, что пора бы Матери городов Руських вернуться к старшему (младшему) брату в прислужники.

………………………………………………………………………………………………………….

Всі європейські (отже й Українська) церкви ніколи не визнавали зверхності держави над собою. Іноді церква була зверхницею держави (католицька, кальвінська). Жодна церква у світі, крім московської та турецької (магометанської), не були ніколи під владою держави. Турецька стала 1921 р. вільною, незалежною від держави. Лише одна московська як була, так і лишилася досі рабинею і служкою держави.

„Наша московська церква віддала себе беззастережно на послугу державі, щоб мати від держави запоруку свого існування і пільг. Вказані в державних карних законах способи примусу та насильства – це властиво єдина зброя, якою наша церква бореться з відступниками та іншою вірою. Крихка і сумнівна єдність нашої церкви тримається лише насильством і фальшем, що їх наша держава не лише визнає, а й сама робить. Наприклад, підробляє документи вигаданого церковного Собору, або переклади документів Вселенських Соборів. Уся оборонна і наступальна діяльність нашої церкви – це суцільне шахрайство, фальш і брехня, що чиняться безкарно, під захистом державної цензури, яка дуже пильнує, щоб хтось не відкрив тих шахрайств… Наша московська церква визнає саму засаду зверхності держави над Церквою і потребу державного керування церквою. Ця засада і записана в державних і церковних законах". — В. Соловйов. „Россия и Вселенская Церковь"; V. Solovieff. „La Russia et l'Eglise Universelle".

У ХХ ст. московський митрополит Ніколай наказав світити лампадки перед образом Й. Сталіна, як перед іконою. Наказав, бо ж „царь богоподобен есть".

Звичайний промисловий робітник, 30-річний комуніст, безбожник Ніколай Ротов раптово став 1960 р. фактичним московським патріархом (офіційно – митрополитом). Закордонні росіяни кажуть, що у тому нема нічого дивного, бо ж комуністичний бозбожницький уряд зробив його митрополитом.

„Начальніце" ж, тобто уряд монархічний до 1917 року і уряд соціалістичний по 1917 році, наказали церкві бути таємною державною поліціанткою, і московські патріархи, митрополити, єпископи веліли священикам виказувати поліції таємну сповідь своїх парохіян. А за законами церкви сповідь є святим таїнством, і тому церква знімає священицький сан, якщо священик порушив таїну сповіді, хоч би злочин був найжахливіший, і злочинець небезпечний суспільству. Отже, московські єпископи свідомо порушили святі канони, свідомо наказували священикам виявляти поліції таємницю сповіді. Так низько не падала жодна церква в світі.

Нема нічого дивного, що коли відроджувалася в 1920-х роках Українська Національна (Автокефальна) Церква, то ВСІ – без єдиного винятку – московські єпископи та священики в Україні самі охоче пішли на службу в ЧК (таємна поліція), щоб нищити „изменников-сепаратистов". Вони більше за будь-кого допомогли московській поліції (ЧК) вигубити всіх єпископів та священиків УАПЦ.

Так само нищили 1946 р. Українську Греко-Католицьку Церкву (вона мала в 1939 р. 3800 тисяч парафіян у 2226 парафіях і 2275 священиків). Власне „демократический" патріарх Алексій лише докінчив 1946 р. те, чого не встиг зробити 1915 р. монархічний „патріарх" (обер-прокурор Св. Синоду) К. Побєдоносцев.

Якщо за монархічної було в Україні дві Богословські Академії (у Києві і Львові) та 9 богословських середніх шкіл (семінарій), то тепер нема жодної академії і лише дві семінарії (в Московщині є дві богословські академії і чимало середніх богословських шкіл), і то в маленькому Луцьку та в інтернаціональній Одесі (раніш їх там не було). Боїться Московщина Києва.

Московська церква боронила московську імперію від революціонерів до 1917 р. і боронить після 1917. Московський патріарх Сергій Староградський уклав 1929 р. угоду з урядом СРСР, якою підтвердив стару зверхність уряду над церквою і якою зобов'язався служити владі СРСР, бо вона – як він проголосив у своєму „послании" – від Бога походить. Уряд відновив Св. Синод, нічого не змінивши в його устрої, крім назви, перезвавши на „Совет по делам Русской Церкви", що фактично і правно є міністерством (міністр Г. Карпов – комуніст). Єпископи та священики одержують від уряду сталу платню; єпископ – таку, як генерал.

Джерело 

 

Перший українець в Америці

 

Цього року відзначається 400-літній ювілей з того часу, коли перший українець ступив на американський континент. 

 

Саме в 1608 році  Іван Богдан  ступив на узбережжя Північної Вірджинії (місто Джеймстаун), прибувши на англійському кораблі “Марія і Маргарита” з Європи.

Цей факт зафіксовано у книжці спогадів “Правдиві мандри…”, написаній у 1630 році, капітаном Джоном Смітом (відома постать англійської та американської історії).

Сам Іван Богдан був родом з Коломиї.

Там його і зустрів Джон Сміт (1580-1631). Від 16 років почався його пригодницький шлях, що проліг через багато країн Європи. Після участі в різних війнах і битвах Джон Сміт потрапив у турецький полон. Звідти втікав додому, як пишуть книжки, через Україну (шо входила тоді до складу Польщі).

Дослідник української еміграції в США професор Осип Кравченюк , покликаючись на спогади самого Д. Сміта, які 1910 року перевидали в Едінбурґу (Шотландія), пише, що автор згадує про свій побут у "Галіко і Колонії" в Польщі, що звісно є "Галичі й Коломиї", звідки він поїхав до Германштадту в Трансільванії. До речі, про Коломию як "Колонію" писали і в деяких інших латиномовних джерелах.

Навесні 1607 року Джон Сміт був уже в Америці, де в гирлі річки Джеймс разом з іншими колонізаторами заклав відоме нині місто Джеймстаун у штаті Вірджинія. У 1608 році лондонська компанія "Вірджінія Кампані оф Лондон" споряджає до американського берега корабель "Марія і Марґарита" здебільшого з цивільними пасажирами. Був серед них і кваліфікований майстер Іван Богдан з Коломиї. У жовтні 1608 року корабель причалив до берега, а відтак піоніри дісталися до Джеймстауна

Іван Богдан був корабельним теслею, добре знався на виробництві скла і дьогтю — дуже цінної тогочасної мануфактури. Можливо тому, перша за океаном скляна гута була заснована саме в Джемстауні.

У червні 1619 року багато європейських заробітчан, в т. ч. й Іван Богдан організували перший в Джеймстауні страйк, вимагаючи від місцевої влади, аби їх зареєстрували як повноправних громадян міста та аби їх трактували нарівні з англійцями. Їхні вимоги задовольнили.

Подальша доля вихідця з українського Покуття невідома.

Українська діаспора у США вважає його першим українцем Америки і випустила на його честь поштову марку в середині сімдесятих років минулого століття.

 

Урок літератури від Януковича

 

Черговий урок чіста канкретной літератури виголосив лідер всіх Регіонів для своїх соратників та послідовників.

Керманич Партії регіонів Віктор Янукович, виступаючи на конференції партії в Одесі, переплутав прізвище одеського письменника Ісака Бабеля, назвавши його Бебелем (екс-начальник прес-служби Генпрокуратури Олексій Бебель).

"Я хочу навести цю фразу одного з героїв Бебеля: "Якщо хочете щось спостерігати із життя, то зайдіть до нас на двір – є з чого посміятися", — цитує Януковича газета "24" .

Нагадаємо, що це вже не перша інтертрепація класики від доктора економічних наук, професора, дійсного члена Академії економічних наук України, члена Президії Національної академії наук України. 

Так, у 2004 році, коли відбувалась передвиборча президентська кампанія, під час поїздки Януковича в один з регіонів центральної України, (тоді ще) прем'єр привітав присутніх з ювілеєм Гулака-Артемовського і назвав його «Гулаком АртЬОмовським».  Зрозуміло, що "Тому Що — розумний" краще знається на марках вітчизняного шампанського, ніж на історичних особистостях України.

Вже у 2006 році на передвиборному мітингу в тій же Одесі Янукович назвав уродженку міста Анну Ахматову — Ахметовою , співзвучно із прізвищем головного спонсора Партії регіонів Ріната Ахметова (доктор Фройд розповів би про що саме він тоді думав).

Не дуже переймається цей Смиренний християнин коли у нас відзначаються які православні свята. Так, у березні 2006 року Янукович не знав дату закінчення Великого поста. Виступаючи 12 березня на мітингу в Чернівцях, де проходило відкриття пам'ятника першому митрополитові Буковини Гакману, він відзначив символічність події, сказавши, що воно відбувається «в святий день закінчення Великого поста» (Пасха того року наголошувалася 23 квітня). Напевно він мав на уваз, що саме для нього цей Піст тоді вже закінчився.

Зате, любить й знає наш послідовний інтелектуал найважливіше з усіх мистецтв — кінематограф. Перебуваючи вже вдруге на посаді прем'єр-міністра, під час візиту на Західну Україну у березні 2007 року, Янукович відповідаючи на вимоги опозиції щодо відставки Генпрокурора Медведька та міністра внутрішніх справ Василя Цушка, Янукович вдався до виразних художніх форм (цитуємо мовою оригіналу): «Я вспомнил, знаете, фильм «Место встречи изменить нельзя»… Слышали — как там, как там его?.. Высоцкий… (тривала пауза) Жеглов! Да. Как он сказал: «Баранку от бублика вам, а не Шарапова… ».

Звісно Віктор Федорович прогресує сам над собою — "Баранка від бублика" — це значно краще, ніж "Козлы которые мешают жить " и  "Шкодливый кот Леопольд" (хоча — зрозуміло, шо шкідливим цей добрий кіт був тільки для пакостних мишей).

А у січні 2007 року, під час візиту у Львів, Янукович заплутався у відомій фразі Достоєвського: "Краса врятує світ".

"Не пам'ятаю, хто це сказав… Що завжди перемагає краса! Хто сказав ці слова?", — безуспішно намагався згадати Янукович (напевно саме тоді Віктор Федорович Регіонов переймався новим лозунгом БЮТ — "Весна переможе " і думав що Тимошенко з цим лозунгом точно стане прем'єром). "Достоєвський! Так? Краса врятує світ!", — радісно продовжив лідер після підказки із залу.

Чекаємо нових цінних вчень від Світоча Нації.

 

Та пам'ятаємо — що з таким діячем у нас — "Усё будет Донбасс!"

 

 

 

Маккартні — не москаль )

 

  «Во время недавнего визита Маккартни в Киев (а у визитов Маккартни такой статус, что они должны восприниматься чуть ли не как всемирная поддержка курса той страны, где он выступает) ему была подарена с надписью, которая, по убеждению украинского руководителя, должна поставить жирный крест на реваншистских помыслах Москвы: «Спасибо тебе, Боже, что я не москаль!».

 

 

Джерело

 

 

Вілочка жжот

 

 

Хто ще не знає "Магазин освобожденных товаров" або просто "Вілочка" — став хітом минулого тижня на всьому постсовковому просторі..

І цілком заслуженно — креатив в тему і по суті .

 

 

 

Разом проти загрози

 

МЗС Швеції: Росія воюватиме, поки не досягне своїх цілей
Москва у Грузії ще не досягла всіх своїх цілей.  Таке припущення зробив міністр закордонних справ Швеції Карл Більдт, відповідаючи на запитання, чому Росія відкидає пропозиції про припинення вогню.

Більдт назвав «серйозною» ситуацію у Грузії після свого повернення із Тбілісі.

За його словами, «російські наземні війська і могутні авіаудари повністю знищили грузинську оборону, радари, комунікації, військові бази».

«Ударів завдали великі втрати економіці Грузії», – зазначив міністр, додавши, що «останні події змінили імідж Росії, це поза сумнівами».

.
.
.
.
.

 

Де найкращі жінки

 

 

Countries With The Most Beautiful Women


Some of you may have read my article on cities with the most beautiful women, this however is about the countries with the most beautiful women. It's always possible to find a city with beautiful women in a land of not-so-amazingly beautiful women. These places on the other hand, are entire countries with beautiful women.

7. Ukraine

The Black Sea coast of the Ukraine is world famous for gorgeous girls in scantily clad bathing suits. And rightly so, but more so than that the entire country is filled to the brims with beautiful women. From Odessa to Kiev, the Ukraine beauty.

 6. Belarus
It's often been said that Eastern Europe is the valley of beautiful women, & in that context Belarus is one of the more fertile spots. Sure the country may be drab, dreary, & socialist architecture reigns supreme, but the women are to die for. They manage to turn this country from extremely boring, to a place you never want to leave.

 5. Latvia
Where I sit as of the time I write this article. Latvia is just wondrous. This little Baltic nation, such a small country, with hardly no international fame or reputation, is home to some of the world's most beautiful girls hands down. Drop-dead beauties roam the streets, & they're friendly too, can't beat that now can you?

 4. Bulgaria
Bulgaria may as well change its name to "Beautyland" as it is a proverbial theme park of beautiful women. Everything from dark hair to light, & from bright eyes to well brighter eyes. Bulgaria is filled with amazing women all the way from the mountainous region of the capital Sofia to the beautiful beaches on the Black Sea coast.

 3. Russia
This list has pretty much read out as an Eastern European geography lesson, & with good reason. Slavic women are the most beautiful overall in the world, & Russia is the big leagues as far as Eastern Europe goes. The women here are not only beautiful, they're seductive. With one glance they can capture your heart, they look at you as if they know they could do anything in the world & you'd like it, & basically that's true.

 2. Argentina
Argentina is definitely the cream of the crop as far as Latin America, well really as far as the whole Western Hemisphere goes. Argentineans, specifically those of Buenos Aires are a people made up mostly of Italian migrants from the 19th & early 20th century, but I must say that they must have been migrants from Milan all with super model genes, because the people here are stunning.

 1. Sweden
Of course Sweden lands at the number one spot. How could it not, it's Sweden for goodness sake! The women here are so ridiculously beautiful that it's hard to breathe sometimes when in their presence. Blond hair, & bright eyes, personalities that are beautiful to match, what more could anyone ever ask for?

 

Джерело:  Traveler's Digest