Молдова назвала дії СССР в 1940 році окупацією й вимагає зараз виведення російських «окупаційних» військ

Виконувач обов`язків президента Молдови Міхай Гімпу підписав указ, яким оголосив 28 червня 1940 р. Днем радянській окупації, розпорядився проводити цього дня щорічно заходи з вшанування пам`яті жертв радянської окупації і тоталітарного комуністичного режиму, а також зажадав виведення з території республіки російських військ, назвавши їх окупаційними.

Згідно указу, щорічно 28 червня в Молдові проходитимуть заходи з вшанування пам`яті жертв радянської окупації.

Згідно указу в.о. президента Молдови, на центральній площі Кишинева, перед будівлею уряду республіки, мерія молдавської столиці встановить пам`ятник жертвам тоталітарного комуністичного режиму. Планується, що цього року відбудеться символічна закладка каменя.

В останньому пункті указу М.Гімпу міститься заклик до виведення з території Молдови російської армії, яка названа «окупаційною».

Планується, що 28 червня на спеціальному засіданні парламенту Молдови слухатиметься звіт спеціальної комісії з оцінкою тоталітарного комуністичного режиму, за підсумками якого може бути ухвалене рішення про заборону комуністичної символіки «Серп і Молот» і використання слова «комунізм» і його похідних в назвах партій.

Як наголошується в документі, 28 червня 1940 р. Радянська Армія увійшла в Бесарабію (нинішня Молдова). Нинішні власті Молдови розцінюють цю дату, як анексію Бесарабії з боку СРСР.

Джерело: УНІАН

 

Більше 20 країн приймають мандрівників з України без віз, а на період літніх відпусток візи для громадян України скасували ще кілька країн.

 

Без віз можна подорожувати до наступних країн:

 

Азербайджан

Албанія

Антигуа і Барбуда

Білорусь

Вірменія

Гватемала

Гондурас

Грузія

Еквадор

 

Казахстан

 

Киргизія

 

Малайзія

 

Македонія

 

Молдова

 

Монголія

 

Нікарагуа

 

Парагвай

 

Російська Федерація ))

 

Сальвадор

 

Таджикистан

 

Узбекистан

 

Хорватія

 

Чорногорія

 

Рішення скасувати візи схвалив також і уряд Ізраїлю, але воно вступить в дію лише з осени.

 

Джерело: сайт МЗС

Республіка Ужупіс

До получения Литвой независимости в 1990 году Вильнюсский квартал Ужупис был одним из самых заброшенных мест в городе.

Позднее квартал стал пристанищем многих художников, творцов и людей искусства.

Район развивался и привлекал внимание состоятельных литовцев, которые стали покупать полуразрушенные дома и приводить их в нормальное состояние. Одним из первых здесь купил дом мэр Вильнюса Артурас Зуокас.

Вскоре была основана Республика Ужупис, у которой есть свои символы — герб и флаг (на них изображена открытая ладонь с отверстием — символ открытости и бескорыстности), конституция, президент и министры.

День независимости «празднуют» 1 апреля, который называют Днём Ужуписа.

Символом Ужуписа является ангел, с тех пор как на главной площади квартала был установлен монумент, изображающий трубящего ангела. Бронзовая скульптура установлена на колонне высотой 8,5 метров. Колонна была установлена в 2001 году. Ангел символизирует возрождение и художественную свободу квартала.

 

 

 

 

 

Конституція Республіки Ужупіс

The Užupis Constitution

Конституция Республики Ужупис

1. Людина має право мешкати поруч з річкою Вільна, а Вільна – протікати поруч з людиною.
2. Людина має право на гарячу воду, опалення взимку й дах з черепиці.
3. Кожен має право померти, але не є зобов’язаний.
4. Кожен має право помилятися.
5. Кожен має право на індивідуальність.
6. Кожен має право на любов.
7. Кожен має право не бути коханим, але це необов’язково.
8. Кожен має право бути невідомим й незнаним.
9. Кожен має право лінуватись й нічого не робити.
10. Кожен має право любити й піклуватись про кішку.
11. Кожен має право доглядати собаку до кінця днів одного з них.
12. Собака має право бути собакою.
13. Кішка не зобов’язана любити свого хазяїна, але в скрутну хвилину повинна прийти йому на допомогу.
14. Кожен має право іноді забути, що у нього є обов’язки.
15. Кожен має право на сумніви, але це – необов’язково.
16. Кожен має право бути щасливим.
17. Кожен має право бути нещасним.
18. Кожен має право мовчати.
19 Кожен має право вірити.
20. Кожен має право реалізувати свою нікчемність або свою велич.
21. Ніхто не має право на насильство.
22. Кожен має право зазіхнути на вічність.
23. Кожен має право розуміти.
24. Кожен має право нічого не розуміти.
25. Кожен має право бути будь-якої національності.
26. Кожен має право святкувати або не святкувати свій день народження.
27. Кожен зобов’язаний пам’ятати своє ім’я.
28. Кожен може ділити те, що він має.
29. Ніхто не може ділити те, чим він не володіє.
30. Кожен має право мати братів, сестер і батьків.
31. Кожен може бути незалежним.
32. Кожен несе відповідальність за свою свободу.
33. Кожен має право плакати.
34. Кожен має право бути незрозумілим.
35. Ніхто не має право перекладати свою провину на інших.
36. Кожен має право бути особистістю.
37. Кожен має право не мати жодних прав.
38. Кожен маж право не боятися.

Заповіді:

Не надапай.
Не захищайся.
Не здавайся .

 

Неформальний кемп медіа фахівців

3-5 червня в Литві відбулась третя щорічна неформальна конференція для фахівців нових медіа — Мediabarcamp 2010.

Вже традиційно напочатку червня в Литві відбулась «антиконференція» для спеціалістів нових медіа, активістів НГО, журналістів. «Атниконференцією» данний захід називається тому, що організатори відійшли від традиційних методів проведення конференцій й організували великий кемп, де люди можуть вільно спілкуватися, презентувати свої проекти, обмінюватись досвідом чи напрацьовувати нові плани дій.

Цього року Мediabarcamp був проведений в передмісті міста Паланга — Шветойі (лит. Švetoji) на узбережі Балтійського моря. Близько 150 учасників з Білорусі, України, Литви, Швеції, Ірану перезентували власні проекти в сфері нових медіа, інтернету.
Багато часу на Медіабаркемпі було приділено питанням захисту інформації, й взагалі — безпечному існуванню в інтернеті, особливо в блогах, соціальних мережах і т.п.

Розглядались питання з використання соціальних мереж для правозахисної діяльності, відстоювані прав людини, боротьбі з беззаконними діями владі. Ці питання залишаються актуальними в Білорусі, й (нажаль) знову стають нагальними для України.
Були презентовані й конкретні проекти, як то регіональні портали, обєднання молоді, які презентують «іншу культуру» власних країн, обговорювались питання спроб контролю й цензури в Інтернеті, як і Білорусі (сумнозвісний наказ № 60), так і в Україні й як громадськість може протидіяти спробам влади поставити Інтернет під свій контроль.

Також цього року організатори пішли на цікавий експеремент. Особливістю цьогорічної конференції було те, що «медіакепмери» активно використовували мережу Твіттер не лише для повідомлень про те, що відбувається в режимі реального часу, але навіть для спілкування один з одним .

Медіабаркемп був і залишається чудовою можливістю молодим (душею) людям з активною громадською позицією обмінятися досвідом, поспілкуватися й завязати контакти для праці на благо своїх країн.

Довідка.

Міжнародна неформальна конференція МедиаБарКемп присвячена проблемам використання нових медіа та розвитку медіа активізму. Захід організований за сприяння Swedish International Liberal Centre, Green Forum, Centerpartiets Internationella Stiftelse, Olof Palme Internattional Center.
MediaBarCamp — це не політичний, а мультикультурний захід, який дозволяє опинитися в одному місці всім тим, хто є реалістом, а тому вимагає неможливого.