Аватар (українська версія)


На мирне українське село, під яким «Газпром» раптово знаходить поклади російської нафти, вирішили напасти кляті москалі. З цією метою, під виглядом щирого українця Непийводи — до мальовничого українського села закинуто кадрового співробітника НКВС Петра Семёнова. Пётр Семёнов закінчив відповідну спеціалізовану школу у Москві, проходив стажування в Афганістані, Нікарагуа та інших країнах Африки. 

Проблукавши кілька тижнів серед мальонивчих карпатських лісів, Пётр Семёнов зустрів дочку сотника УПА Лесю. Леся врятувала Петра Семёнова від зграї хижих кроле-кротів, які нічого не бачать, але якщо намацають, то буде горе.  Леся приводить Петра Семёнова до села і знайомить його зі своїм татом, мамою, трьома сестрами, чотирма братами, нареченим Макаром та з рештою мешканців.

Пётр Семёнов входить у довіру до мешканців мальовничного українського села та починає збирати дані: де сільрада, де портрет Івана Франка, Тараса Шевченка, до якої церкви ходять у селі, як звати священика, чи смачне сало, чи правильна горілка, скільки гектарів землі відведено під бурячки, помідорчки, картоплю, і намагаєтья зрозуміти, чому дід Панас щодня поливає на городі огірки  машинним маслом. Пётр Семёнов починає вивчати солов’їну українську мову. Леся вчить його правильно вимовляти «смерть москалям», «слава Україні», «паляниця», «хочу ще», «будьмо!».

Лесі простіше спілкуватися с Петром, бо вона свого часу ходила до школу із вивчення російської мови, яку відкрив РУсский Культурный Центр. Викладала у школі Светлана Прокофьевна Селёдкина. Не зважаючи на те, що вона працювала по офіційній лійнії, Светлана Прокофьевна закохалась в українську кульутру. Вона призвичаїлась до класики української літератури: вивчила «Заповіт Шевченка», «Лиса Микиту» Франка, «Хіба ревуть воли як ясла повні» Панас Мирного. Вона могла до бекінечності цитувати «Енеїду» Котляревського, «Лісову Пісню» Лесі Українки та «Гамлета» Леся Поддерв’янського. Це була, безперечно культурна, високоосвічена людина. Дарма, що москаль.  

Леся допомогає Петру Семёнову правильно заповнити папери на отримання паспорту громадянина України. Макар, наречений Лесі, дуже Петра не любить, але пам’ятаючи слова класика «гарний москаль — мертвий москаль» чекає, коли настане чорна смуга у стосунках між Лесею та Петром, аби швидко повісити Петра на отій смереці, що перед сільрадою, одружитися на Лесі, і стати Головнокомандуючим упівців.

Нарешті, після важкої тримісячної роботи, Пётр Семёнов розуміє, що у нього достатньо інформації, і її треба терміново передати власноруч до офісу «Газпрому». У ніч перед від’їздом до хворої мами, Леся веде Петю до священої української вишні, під якою можна пізнати українських дзен. За чутками, саме тут було написано пісню «Гей, лента за лентою набої подавай», віднайдено рецепт українського первака, після якого штафєту ніхто не в стані зігнути та видано перші документи тим, хто поїхав до Європи та Америки на заробітки. Саме під цією вишнею відбулося шалене українське кохання, яке Пётр охарактеризував у своєму докладі «близостью».

На превеликий жаль україньку вишню підступно переїхав москальський бульдозер, який тарував дорогу серед мальовничих карпатських гір, порушуючи тисячолітній український порядок. Пётр, як справжній мужчина, мусів припинити нахабне згвалтування бульдозером незайманої української землі.

Повернувшись до офісу «Газпрому» Петра Семёнова заарештовують за зраду. Йому надається можливість спокутувати свою провину шляхом депортації мальовничого українського села до гарних просторів Казахстану чи Сибіру. Пётр прибігає до упівців і пояснює, що на тих очікує, якщо вони не покинуть село. Його називають брехуном і вирішують покарати на горло. Раптово прямо з-за гір з’являються літаки без опізнавальних знаків і завдають ракетно-бомбових ударів по мальовничому українському селу, знищуючи його впень.

Заарештований вдруге Пётр Семёнов, цього разу за співробітництво з українськими буржуазними націоналістами, тікає зі слідчого ізолятора НКВС у гори. Там, на полонині він знову вступає до лав УПА і передає страшну інформацію: «кляті москалі збираються знищити того самого дуба, під яким Пилип Орлик писав Першу Конституцію, а до нього Данило Галицький вирішив заснувати Львів, а до цього Володимир, до того як стати Великим, пізнавав усю сутність українскього буття, а перед ним проходив Апостол Андрій, прямуючи на Дніпровські Схили, а перед тим Марія сказала Йосипові, що народить Спасителя, а перед тим Адам із Євою жили, поки клятий змій Москаль не дав їм яблуко із забороненого дерева, бодай-ті-падлюки-

повиздихували…»

Громада вирішила підтримати нового Головнокомандуючого і відправляє парламентарів до усіх областей країни із закликом «Ні російській як другій державній!»..

«Газпром» надсилає сумнозвісну 58 Армію для приборкання непокорних українців. Першою жертвою стає вчителька російської мови та літератури Светлана Прокофьевна Селёдкина: чекістська куля несправделиво обриває її життя. Лежачи під тим самим Дубом, вона просить у Лесі записати її українкою та прийняти до лав УПА. Коли Леся це робить, Светлана Прокофьевна просить позбавити її негайно українського громадянства, записати зрадницею української національної ідеї: «одним москалем стане менше», — ледь-ледь вимовляє щира українська патріотка росіянка Селёдкина. Пётр Семёнов рве паспорт громадянина України на очах у помираючої Светлана Прокофьевны. Вона лиш щасливо посміхається.

Під час кровопролитної сутички у мальовничих горах гине наречений Лесі Макар: він кидає бартку у якогось сержанта 58 Армії, але той, ненароком зачіпляє трембіту, якою Макар кликав гуцулів, унаслідок чого Макар стрімоголов летить до прірви. Його посмертно нагороджено медаллю»За вільну Україну від Кавказу до Берліну». Сама Леся ледь не гине від рук московських загарбників. І ось, коли перемога, здавалося б, на боці москалів, трапляється те, чого вони ніяк не очікували — випадок. Мудрий український нарід у нерівній боротьбі перемагає мокалів, після чого саджає їх на потяги разом із комуняками, злочинною кучмівською бандою, та відправляє назад до Москви.

Усвідомивши себе щирим українцем, Пётр Семёнов отримує паспорт громадянина України, відхрещується від Русской Православной Церкви та переходить до Української Греко-Католицької церкви. Пётр Семёнов стає Іваном Петренко і йдуть титри.


Аватар (українська версія): 1 комментарий

  1. Гарно вийшло 🙂 От би ще зробили «гоблінську» версію «Аватару» — щоб зображення залишалося оригінальним, а текст повністю по цьому сценарію 🙂

Обсуждение закрыто.