«Пікетуємо кацапського чєкіста — 27 липня”

Знайшов цікаве повідомлення. Вирішив поділитися. Далі цитую:

«27 липня — пікетуємо кацапського чєкіста”

«Як повідомили у Прес-службі Всеукраїнського об’єднання «Свобода» 27 липня 2009 року о 16-00 Всеукраїнське об’єднання «Свобода» спільно з іншими патріотичними організаціями проведе пікетування візиту Патріарха МПЦ Кіріла. Акція відбудеться біля головної брами Києво-Печерської Лаври (вул. Івана Мазепи). Як закликають організатори : “Українці збираються о 9-й ранку біля Українського дому на Європейскій площі. Хто має час і натхнення — приходьте і туди.”

Ми ж свою чергу, не в даючись у критичний аналіз даний подій, маємо обов’язком нагадати усім учасникам дійства про важливість дотримання християнських моральних норм, та чинного законодавства нашої держави під час проведення подібних акцій.

Побачів тут

Таджики мають гідність. А ми ?

Таджики довели, що вони є НАЦІЯ.

Російська мова втрачає статус мови міжнаціонального спілкування в Таджикистані.

Відповідно до проекту нового закону «Про державну мову Республіки Таджикистан», тепер спілкуватися з органами державної влади і управління, підприємствами і установами, отримати інформацію і документи можна буде тільки державною мовою — таджицькою.

Президент Таджикистану Емомалі Рахмон у телевізійному зверненні у середу ввечері з нагоди Дня мови закликав до швидкого ухвалення нового закону про мову. «Про велич нації можна судити, перш за все, з того, наскільки її представники оберігають і поважають свою національну мову«, — сказав Рахмон.

За його словами, проект нового закону розроблений з урахуванням сучасних вимог державного управління і з метою підвищення національної самосвідомості і патріотизму таджицького народу. Рахмон сказав, що «наразі таджицька мова широко використовується як мова політики, законодавства і діловодства, науки, культури і засобів масової інформації». На його думку, мова є найважливішою ознакою нації, сполучною ланкою між поколіннями. Президент розкритикував деякі друковані видання за погане знання таджицької мови.

«Сьогодні в Таджикистані є такі газети, мова яких не відповідає вимогам нормативної мови і хорошого смаку. В опублікованих цими газетами матеріалах не дотримуються встановлені норми літературної мови і навіть прийняті правила правопису», — сказав Рахмон. На його думку, деякі журналісти, «свідомо або через незнання» використовують важкі і незрозумілі широким масам слова і терміни. «Це небажане явище призводить до того, що мова засмічується чужими, нерідко штучними і випадковими елементами, — сказав президент. — Настав, нарешті, час, коли нам, подібно до інших розвинених і цивілізованих країн, слід дбати про чистоту своєї державної мови, упорядкувати включення будь-яких нових елементів у мову на основі літературних норм і покласти край усіляким спотворенням мови і правопису».

Президент Таджикистану закликав фахівців-мовознавців відповідальніше підходити до відбору, впорядкування і використання нових міжнародних термінів і понять у таджицькій мові. «Таджицька мова широко використовуватиметься як мова науки і культури лише в тому випадку, якщо цією мовою буде створена наукова термінологія», — сказав глава держави. При уряді Таджикистану планується створити Комітет з мови і термінології, повідомив Рахмон.

Він також висловився за розробку держпрограми розвитку національної мови. З телевізійним зверненням Рахмон виступив з нагоди 20-ліття ухвалення закону «Про мову».

В ухваленому 22 липня 1989 року законі державною мовою республіки визначалася таджицька мова, а мовою міжнаціонального спілкування — російська мова. Закон давав кожному громадянинові гарантію самостійного вибору мови спілкування з органами держвлади й управління, з підприємствами, установами й організаціями, отримувати інформацію і документи державною, російською або іншою прийнятною мовою. Згідно з проектом нового закону, кожен громадянин Таджикистану зобов’язаний знати державну мову, при цьому законопроект не регулює використання мови в особистих стосунках.

Джерело:

 

Україна та Московський патріархат

Московські патріархат і влада заважають утвердженню єдиної Помісної Православної Церкви в Україні. Тим часом, на таку Церкву має право кожен православний народ, так само і український, на землях якого проповідував апостол Андрій та з землі якого було просвітлено хрещенням більшу частину Східної Європи.

Українська Церква є Церквою-Матір’ю для Російської Церкви.

Київ був охрещений 988 року, коли Москви ще взагалі не існувало на світі навіть у вигляді простого поселення. Через півтора століття після охрещення Києва на майбутніх московських землях язичники вбили Кукшу Печерського, святого нашої Києво-Печерської лаври.

У світі ніколи не існувало «князя Владіміра», «Кієва», «Лєбєді», «Пєщєрной Лавры»… У всіх стародавніх джерелах незмінно стверджувалося, що це наші «Володымер», «Кыив», «Лыбидь» «Печерська Лавра». Навіть засновник Москви Юрій Долгорукий був київським, а не московським князем. В іншому випадку від був би «Дліннорукім».

Московське князівство виникло 1276 року, через три століття після хрещення Київської Русі. Перша кам’яна церква Москви була закладена 1326 року, через три з половиною століття після величних київських соборів. Ми згадуємо все це не для того, щоб доводити свою першість…

Ми це говоримо, щоб застерегти Московський Патріархат і Російську державу від порушення восьмої божої заповіді – «Не вкради». Впродовж сотень років імперія «вбивала через душу», використовувала церкву на згубу українському народові. Українська Автокефальна Православна Церква в 1927 – 1933 роках була тотально знищена не лише у тисячах священників, але й у мільйонах вірян. Натомість Московська Церква, як і в попередні століття, у руках влад перетворилася на інструмент нищення й руйнування українства.

Джерело