Дохалкедонські церкви заявили про свою єдність



Давні православні церкви підкреслили свою спільність та єдність, й задекларували бажання активізувати співпрацю.
14 листопада у Каїрі відбулась зустріч глав Східних Православних (Дохалкидонських) Церков, на якій була прийнята спільна заява.

У столиці Єгипту спільну нараду провели Його Святість Папа Олександрійський і Патріарх Престолу Святого Марка Шенуда III (Коптська православна церква), Його Святість Патріарх Антиохійський і всього Сходу Мар Ігнатій Закка I (Сирійська православна церква), Його Святість Католикос Святого Престолу Кілікії Вірменської Православної Церкви Патріарх Ефіопської Православної Церкви Абуна Паулос.  
На загальній нараді глав орієнтальних церков також супроводжували їх митрополити, архієпископи та єпископи. 

Приводом для зустрічі стала участь патріархів у святкуванні 40-ї річниці інтронізації Папи Шенуда III. Проте, також глави церков обговорили питання взаємодії з іншими християнськими церквами та їх позиції щодо міжцерковного діалогу. 

Як сказано у підсумковій заяві, православні патріархи з’їхались до Каїру, щоб «помолитися разом і спільно подумати про питання та проблеми, що відносяться до нашої Церкви і Східної православної сім’ї в цілому». Саме ця єдність стала джерелом духовної сили й соціальної дії , яка була присутня в цих Церквах незважаючи на величезні труднощі, якими вони були оточені.

Патріархи також зазначили, що «єдність віри нашої родини (Церков) ґрунтується на апостольської традиції і вченнях перших трьох Вселенських Соборів у Нікеї (325 р.), Константинополі (381 р.) та Ефесі (431 р.). Ми розробили наше богослов’я й канони на основі вчення цих Вселенських Соборів, і прийняв спільну позицію по відношенню до єресі і єретиків». У заяві говориться також що дохалкідонські православні патріархати підтверджують не тільки свою єдність, але й готові спільно протистояти загрозам секуляризму, пропагуванню «матеріалістичної ідеології та різного роду єресями, які можуть поставити під загрозу цілісність, ідентичність та єдність нашої віри».

Глави церков підкреслили необхідність надання нового імпульсу та пожвавлення взаємодії один з одним. Саме завдяки цьому вони сподіваються стати знову активними та впливовими в тих регіонах й країнах, де проживають їх вірні. 

Довідка:
Східні (Орієнтальні) Православні церква або Дохалкидонські церкви є групою християнський церков, які не визнають рішень Халкидонського та всіх наступних Вселенських соборів. Ці церкви є третьою (за чісельністю) гілкою традиційного християнства, після католіцизму та православ’я. 

Хоча ці церкви довгий час вважались «єретиками» та «монофізитами», розкол на Халкідонському соборі 451 р. стався не стільки через богословські, скільки через політичні питання, адже саме тоді Візантійська імперія використовувала церкву для підпорядкування собі сусідніх народів. А копти, сірійці та інші протистояли Константинопольському патріархату через його запопадливість перед владою та обслуговування ідеологічних потреб імперії.

Слід відмітити, що були й теологічні суперечки, які походять ще від духовних праць Олександрійської богословської школи, найбільш знаним представником якої був св. Кирил Олександрійський. 

В данний час й католицька й православні церкви ведуть діалог з дохалкидонськими церквами й підписуються спільні декларації, в яких виражають готовність й бажання досягнення єдності церков.  


Переклав та доопрацював: я
Джерело новини: http://theorthodoxchurch.info

Духовне бачення ситуації

 

Не часто, в нашому житті, побачиш людей, які здатні розуміти, «бачити» ситуацію саме з духовної точки зору, тобто так, як її розуміє, «бачить» Бог, а не з фізичної сторони, тобто так, як її найперше бачить людина… Ця ситуація, коли ми звикли бачити будь-яку ситуацію, будь-яке проблемне питання з фізичної точки зору – є не дивним, оскільки ми – люди – і найперше все розуміємо, сприймаємо фізичними уявленнями — нашим розумом, нашими емоціями.Часто в цьому нема нічого поганого, але часто наше фізичне сприйняття  стає для нас глибокою помилкою, яка може мати глибокі наслідки на все життя.

Найперше, що потрібно зрозуміти, що на кожну ситуацію в нашому житті, особливо проблемну чи надзвичайно важливу – Бог також має своє розуміння, своє бачення – і, як правило, це розуміння різниця від нашого – воно є розумнішим та вагомішим. Божа мудрість є над особливою, вищою за людську:
А ми говоримо про мудрість між досконалими,але мудрість не віку цього, ані володарів цього віку, що гинуть, але ми говоримо про Божу мудрість у таємниціприховану, яку Бог перед віками призначив нам на славу, яку ніхто з володарів цього віку не пізнав;(1Кор.2:6-8)


Божа мудрість, яка захована, яка в тайні – яка призначена нам на славу…


О, якщо ми б могли керуватися мудрістю Божою про нас, про нашу ситуацію – скільки ми б уникнули проблем та помилок – але ми не звикли! Ми не звикли запитувати Бога про наше життя, про нашу ситуацію, про наше важливе питання – ми не звикли радитись з Духом Святим – Який є Чудним і Найрозумнішим Порадником нашого життя, Який не десь там — далеко на небесах – ні Він у нас – Він дуже Близький до нас – і завжди готовий нам допомогти – але ми Його постійно ігноруємо, забуваючи про Нього. Ми не звикли багато часу приділяти в молитві, щоб отримувати Слово від Господа…


Я переконаний, що це наша найосновніша сила – бачити і розуміти кожну ситуацію так, як її розуміє Дух Святий, але, на жаль, мало таких людей, але це не про нас!


Хай допоможе нам в цьому Господь!

 

Повністю тут: Блог Сергія Гули